1. Чи може ФОП, яка була платником ЄП другої групи та надавала послуги не платнику ЄП, в зв’язку з цим перейшла на сплату інших податків і зборів з наступного року бути платником першої або другої груп?
Відповідь: Відповідно до пп.1 та пп.2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку першої групи належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;
до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п’ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп.
Згідно з пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абз. першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п.291.4 ст.291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл.1 р.XIV ПКУ.
Отже, фізична особа – підприємець, має право у наступному році здійснювати діяльність за спрощеною системою оподаткування, за умови дотримання таким платником податків вимог п.291.4 ст.291 ПКУ.
2. Як оподатковується дохід ФОП платника ЄП першої або другої груп , отриманий від провадження діяльності не зазначеної у реєстрі платників ЄП та яка відповідальність застосовується до такого платника податку?
Відповідь: Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Згідно з п.п. 293.4.2 п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої та другої груп у розмірі 15 відсотків, зокрема до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи.
Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п.7 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ).
Реєстрація платника єдиного податку анулюються шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ (п. 299.10 ст. 299 ПКУ).
Крім того, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).
Отже, до доходу, отриманого платниками єдиного податку першої та другої груп від провадження видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, застосовується ставка у розмірі 15 відсотків. При цьому такі платники зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів (загальна система оподаткування) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися види діяльності, не зазначені у реєстрі платників єдиного податку.
3. Як ФОП платникі-ЄП можуть отримати витяг з Реєстру платників ЄП та який термін дії даного витягу?
Відповідь: Відповідно до п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
4. Які відомості про ФОП платника ЄР вносяться до реєстру платників ЄП
Відповідь: Відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
1) прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
2) податкова адреса суб’єкта господарювання;
3) місце провадження господарської діяльності;
4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;
5) ставка єдиного податку та група платника податку;
6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
7) дата реєстрації;
8) види господарської діяльності першої та другої груп;
9) дата анулювання реєстрації.
5. Чи повинні ФОП - платникі ЄП надавати іншим СГ (ЮО та ФОП) для уникнення подвійного оподаткування підтверджуючі документи про застосування спрощеної системи оподаткування
Відповідь: Відповідно до п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до ПКУ.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковувані згідно із гл.1 р. XIV ПКУ (п.297.1 ст.297 ПКУ).
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п. 299.13 ст. 299 ПКУ з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:
- податковий номер (для юридичної особи);
- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;
- дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
ставку єдиного податку; - групу платника податку;
- види господарської діяльності першої та другої груп;
- дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
Отже, з метою уникнення порушень норм чинного законодавства суб’єктам господарювання, які мають господарські відносини з фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку, достатньо на дату виплати доходів таким платникам наявності відомостей про них в реєстрі платників єдиного податку, оприлюдненому на офіційному веб-порталі Міністерства доходів і зборів України.
6. Чи оприлюднюються дані Реєстру платників ЄП?
Відповідь: Відповідно до п. 299.13 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:
податковий номер (для юридичної особи);
найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;
дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
ставку єдиного податку;
групу платника податку;
види господарської діяльності першої та другої груп;
дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
7. Чи має право ФОП- платник ЄП здавати в оренду частину нежитлового приміщення ( до 300 кв. метрів), якщо загальна площа даного приміщення перевищує 300 кв. метрів?
Відповідь: Відповідно до п.1 ст.320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІУ власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування.
Підпунктом 291.5.3 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями передбачено, що фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.
Таким чином, фізична особа - підприємець може перебувати на спрощеній системі оподаткування та здавати частину нежитлового приміщення в оренду до 300 квадратних метрів, за умови, що решта нежитлового приміщення не перебуває в оренді.
8. Чи має право ФОП-платник ЄП передавати в управління ЮО за договором управління нерухоме майно, площа якого перевищує обмеження, встановлені пп.291.5.3 Податкового кодексу України?
Відповідь: Спрощена система оподаткування, обліку та звітності це особливий механізм справляння податків і зборів (п. 291.2 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Відповідно до пп.291.5.3 п.291.5 ст.291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
Договір управління майном укладається відповідно до вимог глави 70 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Так, за визначеним договором одна сторона, яка є установником управління та власником майна (п. 1 ст. 1032 ЦКУ), передає його в управління на певний строк другій стороні, тобто управителеві (п. 1 ст. 1029 ЦКУ). При цьому управитель зобов’язується здійснювати від свого імені управління майном власника в інтересах останнього або вказаної ним у договорі особи. Іншими словами, певні вигоди від використання майна отримують вигодонабувачі, тобто власник або інша, названа ним особа (пункти 1, 2 ст. 1034 ЦКУ), а управитель отримує тільки плату за надані власнику майна посередницькі послуги з його управління та не може бути вигодонабувачем (п. 3 ст. 1033 ЦКУ).
Майно, передане в управляння, має обліковуватись в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік.
Таким чином, доходи та витрати від управління майном отримує установник управління, тобто фізична особа - підприємець, при цьому доходом управителя майна (юридичної особи) є винагорода яка передбачена договором управління майном.
Отже, фізична особа - підприємець не має право застосовувати спрощену систему оподаткування у разі передачі за договорами управління юридичній або фізичній особі нерухомого майна, а самє: житлових приміщень та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
При цьому, загальна система оподаткування для фізичних осіб – підприємців не містить обмежень у використанні загальної площі об’єктів нерухомого майна.
9. Як оформити трудові відносини з найманими працівниками, на підставі якого документу здійснюється їх облік?
Відповідь: Відповідно до статей 24 і 24 прим.1 Кодексу законів про працю України наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.01 № 260 було затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою (далі – Порядок).
Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо) (далі - фізична особа).
Укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.
Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи (п.14 Порядку).
Пунктом 297.3 статті 297 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.
При цьому, облік найманих працівників фізична особа – підприємець повинна вести самостійно з додержанням умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.
10. Яка відповідальність передбачена для ФОП платника ЄП за несвоєчасну сплату авансового внеску ЄП?
Відповідь: Згідно з п.122.1 ст.122 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві