На питання платників відповідають фахівці ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві

1.Чи необхідно відображати у податковій накладній акцизний податок?
Відповідь: Податкові зобов’язання зі сплати 5 % акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) кінцевим споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків, під час здійснення розрахункових операцій.
Що стосується заповнення податкової накладної, то у ній відображається окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару. 
Відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не передбачається.
Роз’яснення надано листом Державної фіскальної служби України від 17.09.2015 р. № 19911/6/99-99-19-03-03-15.
 

2. Щодо права на податкову соціальну пільгу

Закон України № 3551 від 22.10.1993року  № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає право­вий статус ветеранів війни, за­безпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Розділом II цього Закону визна­чено ветеранів війни та критерії, за якими вони мають відповідний статус, зокрема, учасники бойових дій, інваліди війни, учасники ві­йни.
Крім того, ст. 10 Закону № 3551 визначено членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) вій­ськовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, на яких поширюється чин­ність цього Закону.
Для кожної категорії таких осіб розділом III Закону № 3551 перед­бачено пільги, зокрема, звільнення від сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету згідно з податковим та митним за­конодавством.
Податкове законодавство скла­дається, зокрема, з Податкового кодексу України (Кодекс).
Відповідно до п. 30.1 ст. 30 цьо­го Кодексу податкова пільга — це передбачене податковим та мит­ним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати по­датку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за на­явності підстав, визначених п. 30.2 цієї статті.
Підставами для надання подат­кових пільг є особливості, що ха­рактеризують певну групу платни­ків податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюва­них ними витрат.
Податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до доходу, нарахованого на ко­ристь платника податку протягом звітного податкового місяця як за­робітна плата (інші прирівняні до неї згідно із законодавством ви­плати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місяч­ного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округ­леного до найближчих 10 грн. (пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).
Оскільки Держбюджетом-2015 на 01.01.2015 року прожитковий міні­мум для працездатної особи (у розрахунку на місяць) установ­лено у розмірі 1218 грн., розмір доходу (заробітної плати), що дає право на податкову соціальну піль­гу у 2015 р„ становить 1710 грн. на місяць (1218 грн. х 1,4).
У разі перевищення місячної заробітної плати понад установ­лений розмір (у 2015 р. — 1710 грн.) незалежно від соціаль­ного статусу платника податку питання надання ПСП не розгля­дається.
Розміри ПСП наведено у п. 169.1 ст. 169 Кодексу, відповідно до пп. 169.1.1 якого будь-який платник податку має право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 100% розміру прожиткового міні­муму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встанов­леного законом на 1 січня звітного податкового року.
При цьому згідно з п. 1 розді­лу XIX Кодексу пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу набирає чинності з 01.01.2016 р. До 31.12.2015 р. для цілей засто­сування цього підпункту ПСП надається в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового міні­муму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), вста­новленому законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку (у 2015 р. — 609 грн.).
Також відповідно до пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу платник податку має право на ПСП у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 зазначеного пункту (у 2015 р. — 1218 грн.), якщо він є, зокрема, учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яко­го поширюється дія Закону № 3551, крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 цього пункту.
Розмір ПСП для осіб, визначе­них у пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, дорівнює 200% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 цього пункту, для платника подат­ку, який є учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і II груп, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551.
Слід зауважити, що ПСП не може застосовуватися до дохо­дів, визначених пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Кодексу.
Отже, платники податків, ви­значені п. 169.1 статті 169 Кодексу, на яких поширюється дія Закону № 3551, залежно від свого статусу мають право на ПСП у вигляді зменшення суми загального мі­сячного оподатковуваного дохо­ду, отримуваного від одного ро­ботодавця у вигляді заробітної плати, на суму розміру ПСП за умови дотримання всіх норм зазначеної статті.
 

3. Винагорода за використання торгової марки

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві звертає увагу платників податків, що відповідно до ст.493 Цивільного кодексу України торговою маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позна­чень, придатних для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від то­варів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Та­кими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зо­бражувальні елементи, комбінації кольорів.
Набуття права інтелектуаль­ної власності на торгову марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом (п. 1 ст. 494 Цивільного кодексу України).
Набуття права інтелектуальної власності на торгову марку, яка має міжнародну реєстрацію або визна­на в установленому законом по­рядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом (п. З цієї статті).
Згідно з пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України роялті — це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на викорис­тання об’єкта права інтелектуаль­ної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плів­ки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) ор­ганізацій мовлення, інших аудіо­візуальних творів,. будь-які права, які охороняються патентом, будь- які зареєстровані торгові марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на ди­зайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелек­туальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Таким чином, будь-який пла­тіж, отриманий як винагорода за торгову марку, яка має між­народну реєстрацію, вважається роялті. Будь-який платіж, отри­маний як винагорода за торгову марку, яку визнано в установле­ному законом порядку добре відо­мою, але не здійснено її реєстра­цію відповідно до вітчизняного чи міжнародного законодавства, не вважається роялті з метою за­стосування положень податково­го законодавства.
 

4. Чи є страхова премія перерахована на користь працівників базою нарахування єдиного внеску?

Відповідь: Пунктом 1 частини першої ст.7 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці.
Переліком видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170, до видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, та на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, включено, зокрема, платежі згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їхніх сімей (п.2 розділу ІІ цього Переліку).
Отже, перераховані роботодавцем страхові премії на користь працівників відповідно до договорів добровільного медичного та пенсійного страхування не є базою нарахування єдиного внеску.
 
5. Чи повинна фізична особа при наданні податкової декларації про майновий стан і доходи надавати довідку про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?
Відповідь: Відповідно до підпункту «в» пункту 176.1 статті 176 Кодексу платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою. 
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог Кодексу, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.     
При цьому, підпунктом  «в» пункту 176.2 статті 176 Кодексу передбачено, що особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.
 

6. Як фізичні особи повинні сплачувати земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності?

Відповідь: Відповідно до пункту 57.5 статті 57 Податкового кодексу України (Кодекс) фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені Кодексом, через установи банків та поштові відділення.
У разі коли зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Пунктом 287.5 статті 287 Кодексу встановлено, що фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статті 46 Кодексу.
Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 року № 714 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів».
 
7.Які товари належать до підакцизних товарів?
Відповідь: Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів належать:
- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
- нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне;
- автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
- електрична енергія.
 
8.  Хто сплачує акцизний податок у розмірі 5 відсотків з реалізації у роздрібній мережі підакцизних товарів?
 
Відповідь: Відповідно до підпункту 212.1.11 статті 212 Кодексу платником акцизного податку є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
При цьому платниками такого податку є суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізовують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування, наступні підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункті 215.3 статті 215 Кодексу, зокрема нафтопродукти, скраплений газ тощо (підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Водночас їх реєстрація як платників податку здійснюється контролюючими органами безпосередньо за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність, тобто шляхом подання декларації з акцизного податку(підпункт 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 статті 212 Кодексу).
В свою чергу акцизний податок така особа сплачує до бюджетуза місцем здійснення реалізації таких товарів (пункту 222.3 статті 222 Кодексу).
 
9. Які зміни відбулися в порядку нарахування пені та штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідь: Законом України від 17 липня 2015 року №655-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу Украни щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (далі – Закон №655), який набрав чинності з 01.09.15, були внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема, стосовно порядку нарахування пені при самостійному виявлені платником податку помилок та щодо штрафних (фінансових) санкцій.
Так, завдяки доповненню ст. 129 Кодексу пунктом 129.9 у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного цим Кодексом.
Закон №655, шляхом доповнення підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу пунктом 35, тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, скасовує платником податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн грн., штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені цим Кодексом. Нараховані штрафні (фінансові) санкції скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов’язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зазначена норма не застосовується у разі
повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов’язання не підлягає подальшому оскарженню.
 

10. Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума доходу, отриманого від провадження господарської діяльності фізичною особою - підприємцем?

Відповідь: Пплатниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, тобто:
- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
- податковий агент.
Ставка збору складає 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16¹ розділу 10 Кодексу (підпункт 1.3 пункту 16¹ розділу 10 Кодексу).
При цьому, підпунктом 1.2 пункту 16¹ розділу 10 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Податкового Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно зі статтею 177 Податкового Кодексу.
Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (пункт 177.2 ст. 177 ПКУ).
Отже, фізичні особи – підприємці, крім тих, що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотка чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві