Головна  →  Новини  →  15 січня 2015

Консультує ДПІ у Печерському районі:

1. Чи може фізична особа — підприємець — платник єдиного податку першої або другої групи скористатися правом на відпустку, якщо має одного найманого працівника, який перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами або у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку?
Пунктом 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
При цьому пп. 291.4.1 п. 291.4 ст. 291 вищезазначеного Кодексу передбачено, що при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку — фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Таким чином, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку першої або другої групи може скористатися правом на відпустку, якщо має одного найманого працівника, який перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами або у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, за наявності належним чином оформлених документів (із обов’язковим зазначенням у заяві на отримання відпустки відомостей про перебування в декретній відпустці найманого працівника).
 
2. Де фізична особа — підприємець — платник єдиного податку, яка здійснює діяльність у декількох місцях, має зберігати книгу обліку доходів?
Відповідно до вимог п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 — 296.1.3 цього пункту.
Так, пп. 296.1.1 цього пункту передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п’ятої груп, які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів за формою та в порядку, що встановлено наказом Мінфіну України від 15.12.2011 р. № 1637 (далі — наказ № 1637).
Нормами Податкового кодексу та вищезазначеного наказу не передбачено ведення книги обліку доходів окремо найманими працівниками фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку.
У разі використання праці найманих працівників фізичні особи — підприємці у графі 2 книги обліку доходів за підсумками робочого дня зазначають суму коштів, яку отримано найманими працівниками протягом робочого дня. Тобто книга обліку доходів запов­нюється самостійно фізичною особою — підприємцем незважаючи на використання нею праці найманих працівників.
Отже, книга обліку доходів зберігається безпосередньо у фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку.
 
3. Фізична особа — підприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування, здійснює діяльність у сфері комісійної торгівлі. Що включається до доходу такого підприємця: сума виручки чи сума винагороди за договором комісії?
Статтею 177 Податкового кодексу регламентовано порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем, яка застосовує загальну систему оподаткування, п. 177.2 якої передбачено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі — Цивільний кодекс) договором комісії є договір, коли одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ст. 1000 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 1024 Цивільного кодексу комісіонер має право на відшкодування витрат, понесених ним у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за договором комісії, зокрема у разі якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину.
При цьому згідно зі ст. 1013 цього Кодексу комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договором комісії розмір плати не визначено, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги.
Таким чином, фізична особа — підприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування та здійснює діяльність у сфері комісійної торгівлі, включає до складу доходу суму комісійної винагороди у грошовій та негрошовій формі, отриману від здійснення договору комісії.
При цьому витрати такий платник формує на загальних підставах згідно з нормами пунктів 138.4, 138.6 — 138.9, підпунктів 138.10.2 — 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 Податкового кодексу за умови їх документального підтвердження.
 
4. Фізична особа — підприємець, яка застосовує спрощену систему оподаткування, здійснює комісійну торгівлю. Що вважається її доходом?
Доходом платника єдиного податку для фізичної особи — підприємця відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу).
Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку ведення книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат, затвердженого наказом № 1637, у книзі відображаються фактично отримана сума доходів, що надійшла на поточний рахунок платника податку та/або отримана готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримані товари (роботи, послуги) від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.
Договір комісії — це договір, коли одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 Цивільного кодексу).
Отже, доходом фізичної особи — підприємця, яка застосовує спрощену систему оподаткування та здійснює комісійну торгівлю, є вся сума коштів, що надійшла їй за договором комісії у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.
 
5. Які дії фізичної особи — підприємця у разі втрати документів, що підтверджують доходи або витрати?
Відповідно до п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 вищезазначеного розділу витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу.
Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Кодексу визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмову заяву має бути надіслано до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов’язань за звітний податковий період. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.
Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.
Таким чином, у разі втрати документів, що підтверджують доходи або витрати платника податку, такий платник має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити необхідні заходи для поновлення цих документів.
 
6. Чи може фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи тимчасово призупинити діяльність, оскільки діяльності не здійснює та доходів від неї не отримує?
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку, зокрема, другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Тобто сплата єдиного податку має здійснюватися вищезазначеним підприємцем незалежно від результатів його господарської діяльності.
Податковий кодекс не містить такого поняття, як «призупинення підприємницької діяльності» для фізичних осіб — підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування.
Водночас відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу реєстрацію платником єдиного податку може бути анульовано шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі подання таким платником заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом. З анулюванням реєстрації платника єдиного податку відбувається фактичний перехід на загальну систему оподаткування.
Отже, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку може не сплачувати єдиний податок лише у разі переходу на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, або у разі припинення підприємницької діяльності.
 
7. Чи може арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) одночасно здійснювати незалежну професійну діяльність та бути підприємцем?
Статтею 4 Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі — Закон № 4212) встановлено, що арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) (далі — арбітражний керуючий) є суб’єктами незалежної професійної діяльності.
Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу самозайнята особа — це платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність — це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Таким чином, фізична особа, яка здійснює незалежну діяльність арбітражного керуючого, не може бути підприємцем у межах такої діяльності та повин­на пройти процедуру припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця згідно із законодавством.
Водночас чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну діяльність арбітражного керуючого, бути підприємцем та здійснювати іншу (відмінну від діяльності арбітражного керуючого) підприємницьку діяльність, не заборонену законом. При цьому така фізична особа зобов’язана подавати податкову звітність та здійснювати розрахунки за зобов’язаннями перед бюджетом у терміни, передбачені Податковим кодексом для фізичних осіб — підприємців.
Зазначене обмеження стосується лише помічника арбітражного керуючого, який відповідно до частини шостої ст. 100 Закону № 4212 не може займатися підприємницькою (посередницькою) або адвокатською діяльністю, обіймати посади в органах державної влади або органах місцевого самоврядування чи у інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової та творчої діяльності.
 
8. Яку передбачено відповідальність для фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку за несвоєчасну сплату авансового внеску єдиного податку?
  Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом перерахування авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Згідно з п. 122.1 ст. 122 Податкового кодексу несплата (неперерахування) фізичною особою — платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, встановлені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% від ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
 
9. Чи необхідно фізичній особі — підприємцю — платнику єдиного податку третьої групи, який не є платником ПДВ, заповнювати книгу обліку доходів, якщо з початку здійснення діяльності доходів не отримано?
Відповідно до пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку, зокрема, третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Порядок ведення книги обліку доходів для вищеза­значених платників передбачено наказом № 1637, згідно з вимогами якого такі платники відображають у такій книзі фактично отриману суму доходу від провадження діяльності.
Записи у книзі обліку доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.
Таким чином, якщо фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку третьої групи, який не є платником ПДВ, з початку здійснення господарської діяльності доходів не отримано, заповнювати книгу обліку доходів не потрібно.
 
10. Фізична особа — підприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування, вносить власні кошти на розрахунковий рахунок для підприємницької діяльності. Чи включаються такі кошти до складу її доходу?
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу.
Відповідно до абзацу третього п. 164.1 ст. 164 Кодексу базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається згідно з п. 177.2 ст. 177 цього Кодексу.
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності згідно зі ст. 177 Податкового кодексу.
Так, п. 177.2 цієї статті встановлено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.
Отже, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі — підприємцю як у грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме: виручка у вигляді безготівкових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю; виручка в натуральній (негрошовій) формі; суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів господарювання за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів, та інші доходи, пов’язані зі здійсненням підприємницької діяльності.
Таким чином, власні кошти, які фізична особа — підприємець зараховує на розрахунковий рахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формах) та не відображаються у книзі обліку доходів і витрат.
 
11.Чи передбачено законодавством оскарження результатів електронної перевірки, яка проводилась за заявою платника?
Відповідь: Документальна невиїзна позапланова електронна перевірка проводиться за заявою платника відповідно до абзацу 8 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.
Результати електронної перевірки узгоджуються у визначені терміни - п’ять робочих днів з дня вручення платнику довідки про перевірку. Та, у разі, якщо електронною перевіркою  встановлено порушення податкового законодавства, платнику надається право протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки подати уточнюючий розрахунок.
У разі якщо платник податків не подає уточнюючого розрахунку протягом, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
За результатами такої перевірки контролюючим органом в межах дії статті 58 Податкового кодексу України приймається податкове повідомлення-рішення, яке відповідно до статті 56 Податкового кодексу України може бути оскаржене платником податків в адміністративному чи судовому порядку.
Отже, результати електронної перевірки узгоджуються у визначені терміни, що не перевищують термін надання платником податків уточненого розрахунку за результатами такої перевірки. При цьому оскарження в адміністративному або судовому порядку довідки про проведення електронної перевірки Податковим кодексом України не передбачено.
 
12. Чи можливо фізичній особі – підприємцю написати заяву на проведення електронної перевiрки за податковi перiоди до 01 січня 2014 року?
Відповідь: Проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки проводиться за заявою платника відповідно до абзацу 8 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та Порядку подання платником податкiв заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевiрки, затвердженого наказом Мiндоходів України вiд 03.06.2013 р. № 143,
Відповідно до пiдпунктів 2.2 та 2.4 роздiлу II Порядку № 143, платником податкiв у заявi про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевiрки, крiм загальних облiкових даних, в обов’язковому порядку зазначається iнформацiя про податковi перiоди господарської дiяльностi, що пiдлягають електроннiй перевiрцi.
Електронна перевiрка може бути проведена за визначенi платником податкiв податковi перiоди, за якi не проводились документальнi плановi або позаплановi перевiрки (з вiдповiдних питань, якi платник податкiв має намiр перевiрити), та у разi надання до територiального органу ДФС вiдповiдних декларацiй (розрахункiв). Такий податковий перiод не може становити менше одного базового звiтного перiоду з вiдповiдного податку (збору).
Отже, електрона перевiрка може охоплювати перiоди, що передують 2014 року з урахуванням вимог та обмежень Податкового кодексу України.
 
13. Як фізичній особі – підприємцю сплачувати єдиний внесок, якщо дохід від здійснення підприємницької діяльності відсутній, але він отримує дохід від здійснення незалежної професійної діяльності?
Відповідь: Особа, яка є підприємцем та одночасно займається незалежною професійною діяльністю, є платником єдиного внеску як фізична особа-підприємець. Тобто, єдиний внесок фізична особа сплачує  тільки з доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності. При цьому, така особа не має обов’язку щодо обліку та сплати єдиного внеску із сум доходу, отриманого від її незалежної професійної діяльності.
Якщо особа перебуває на обліку платників єдиного внеску в органах ДФС як підприємець, але підприємницьку діяльність не здійснює та доходів від цієї діяльності не отримує, така особа повинна стати на облік як платник єдиного внеску - фізична особа, яка забезпечує себе роботою самостійно – займається незалежною професійною діяльністю, та сплачувати єдиний внесок з доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності.
Фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.
Єдиний внесок фізичні особи сплачують самі за себе шляхом перерахування безготівкових коштів з  банківського рахунку. Платники, які не мають банківського рахунка, сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку у такі терміни:
- фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування сплачують єдиний внесок до 10 лютого року, наступного за звітним;
- фізичні особи - підприємці на спрощеній системі оподаткування сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок;
- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.
Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску регулюється Законом України від 08.07.2010 р. №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
 
14. Чи необхідно утримувати військовий збір із заробітку учнів-практикантів?
Відповідь: Сума нарахованої зарплати учням (слухачам) профтехнічних навчальних закладів за виконану ними роботу в період проходження виробничої практики є об'єктом оподаткування військовим збором.
При цьому, фактичний допуск практикантів до роботи вважається укладенням трудового договору, якщо робота проводилася з відома роботодавця. Тому відсутність наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу про зарахування практиканта на роботу не змінює трудовий характер їх відносин. Тож зарплата практикантів оподатковується військовим збором.
 
15. Яку книгу для обліку доходів необхідно вести для обліку доходів фізичній особі – підприємцю?
Відповідь: Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма та порядок ведення книги обліку доходів і витрат затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 р. № 481.
Згідно з підпунктом 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України  платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Платники єдиного податку третьої і п'ятої груп, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 296.1.2 пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України).
Порядок ведення книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат платниками єдиного податку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 р. № 1637.
Таким чином, згідно з чинним законодавством фізичні особи - підприємці залежно від обраної системи оподаткування зобов'язані вести книгу обліку доходів і книги обліку доходів і витрат за певними формами і в установленому порядку.
 
16. Чи може бути платником єдиного податку фізична особа – підприємець, яка надає послуги доступу до Інтернету?
Відповідь: Відповідно до підпункту 8 підпункту 291.5.1 Податкового кодексу України, не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи — підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню).  
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 р. № 1280-IV, інтернет — це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.
Відповідно до пункту 1 статті 42 Закону № 1280, діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів. Частиною 7 статті 42 Закону № 1280 визначений вичерпний перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню.
Термін «послуга інтернет-зв’язку» законодавством не визначено. Водночас Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою КМ України  від 11.04.2012 р. № 295, встановлено, що послуга з доступу до Інтернету — це забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з інтернетом.
Оскільки вид діяльності з надання послуг доступу до Інтернету не входить до переліку видів діяльності, що підлягає ліцензуванню, визначеному частиною7 статті 42 Закону № 1280, необхідність отримання ліцензії на вказаний вид діяльності відсутня.
Отже фізична особа — підприємець, яка надає послуги доступу до Інтернету, може бути платником єдиного податку за умови дотримання всіх інших вимог Податкового кодексу України для застосування спрощеної системи оподаткування.
 
17. Чи необхідно фізичній особі, яка здає в оренду особисте майно, реєструватись фізичною особою — підприємцем?
Відповідь:Відповідно до статей 319 та 320 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.
Отже, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм пункту 170.1 розділу IV Податкового кодексу України без реєстрації орендодавця як фізичною особою — підприємцем.
 
18. За якою датою визначається дохід фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку при здійсненні операцій з експорту товарів (робіт, послуг), якщо валютні кошти надходять на розподільчий рахунок та підлягають обов’язковому продажу?
Відповідь: Відповідно до підпункту 1 пункту 292.1 Податкового кодексу України, доходом платника єдиного податку для фізичної особи — підприємця є дохід, отриманий протягом звітного періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Податкового кодексу України.
В пункті 292.5 статті 292 Податкового кодексу України зазначається, що дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу.
Водночас абзацом першим пункту 2 постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 01.12.2014 р. № 758 на період з 3 грудня 2014 року до 3 березня 2015 року встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону, зокрема на користь фізичних осіб — підприємців.
Згідно з вимогами підпункту 5.3 пункту 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 року № 492, на поточні рахунки в іноземній валюті зараховуються кошти, зокрема, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) через розподільчі рахунки.
З урахуванням того, що розподільчі рахунки використовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні, то до складу доходу платника єдиного податку від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг) включається сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок в гривнях від обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України. Валютні кошти перераховуються у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження їх на валютний рахунок фізичної особи — підприємця.
 
19. Чи виникає об’єкт оподаткування у фізичної особи при повторному продажу нерухомого майна в звітному році, якщо після першого продажу такого майна в цьому ж році договір на продане нерухоме майно було анульовано?
Відповідь: Оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
Відповідно до п. 172.2 ст. 172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених вище, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Податкового кодексу України (5%).
Отже, якщо фізичною особою було продано нерухоме майно, зазначене у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України, а в подальшому даний договір продажу анульовано та те ж саме нерухоме майно продано повторно, тобто здійснено продаж одного об’єкта, то дохід з даного продажу не оподатковується, якщо таке майно перебуває у власності платника податку понад три роки. У разі якщо  таке нерухоме майно перебуває у власності платника податку менше трьох років, то дохід від продажу підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 5% від вартості такого об’єкта нерухомого майна.
 
20. Як оподатковуються аліменти, у тому числі отримані від батька-нерезидента?
Відповідь: Відповідно до пп. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, за винятком виплати аліментів нерезидентом незалежно від їх розміру, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з п. 170.11 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.
Отже, платник податку, який отримує аліменти від нерезидента зобов’язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок до бюджету за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.
 
21. Чи підлягає оподаткуванню військовим збором оплата додаткових відпусток особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи?
Відповідь: Пунктом 22 ст. 20 та п. 1 ст. 21 Закону України від 20.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надано право особам, віднесеним до категорії 1-2 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, на використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих (16 календарних) днів на рік.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.05 року №936 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці.
Підпунктом 9 п. 4 Порядку передбачена оплата додаткової відпустки громадянам строком 14 робочих днів (16 календарних днів) відповідно до пункту 22 частини першої статті 20, пункту 1 частини першої статті 21, пункту 3 частини третьої статті 30 Закону №796.
Разом з тим, згідно з п. 5 Порядку соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 5-13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці.
Відповідно до пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, зокрема, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Для цілей розд. IV Податкового кодексу України заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Згідно зі ст. 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Враховуючи викладене вище, оплата додаткових відпусток особам, віднесеним до категорії 1-2, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, включається до складу заробітної плати та підлягає оподаткуванню військовим збором.
 
22. Як визначається дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ на митній території України відповідно до норм Податкового кодексу України?
Відповідь: Відповідно до п. 187.1 ст. 187 р. V Податкового  кодексу України датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця /замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
 
23. Який порядок оподаткування безкоштовного харчування, яким підприємство забезпечує своїх працівників?
Відповідь: Підпунктом 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що доходи – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.
Відповідно до пп. «б» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених Податковим кодексом України для оподаткування прибутку підприємств.
Підпунктом 140.1.1 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України встановлено, що при визначенні об’єкта оподаткування враховуються витрати подвійного призначення, зокрема, у вигляді витрат платника податку на забезпечення найманих працівників продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Податкового кодексу України).
Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи у вигляді вартості безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до ст. 7 Закону України № 2694 «Про охорону праці». Норми забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, газованою солоною водою розробляються центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я (пп. 165.1.9 п. 165.1 ст.165 Податкового кодексу України).
Таким чином, при наданні працедавцем безоплатного харчування працівникам за умов, які не відповідають вищенаведеним нормам, вартість такого харчування включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо і оподатковується за ставками, встановленими п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (15 та 17%). Водночас якщо безоплатне харчування, що надається за рахунок коштів роботодавця, призначено для споживання будь-яким працівником і зазначений дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такого харчування не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
 
24. Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума щомісячних виплат, що здійснюються роботодавцем згідно з колективним договором на користь працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною?
Відповідь: Відповідно до ст. 179 КЗпП та ст. 18 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку віку. При цьому підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Мати дитини або інша застрахована особа, яка фактично доглядає за дитиною в період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за власним бажанням може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за нею зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною.
Отже, якщо працедавцем на користь працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною здійснюються нарахування (виплати), що мають систематичний характер і відносяться до структури заробітної плати, то такі нарахування (виплати) є об’єктом оподаткування військовим збором.
 
25. Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума соціальної допомоги по вагітності та пологах?
Відповідь: Право працівників на відпочинок визначено ст. 2 КЗпП, ст. 2 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» та іншими законами й нормативно-правовими актами України.
Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами є соціальною відпусткою, яка надається жінками на підставі медичного висновку у відповідності до ст. 179 КЗпП та ст.17 Закону № 504.
Фінансування допомоги по вагітності та пологах провадиться з коштів державного соціального страхування (абзац 4 ст. 23 Закону № 504).
Так, відповідно до частини 1 ст. 38 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Тобто допомога по вагітності та пологах надається за той період, коли працівниця фактично знаходилась у соціальній відпустці по вагітності та пологах і не отримувала заробітної плати.
Крім того, жінки, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування також мають право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, яка виплачується на умовах, передбачених Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Враховуючи зазначене, сума соціальної допомоги по вагітності та пологах не підлягає оподаткуванню військовим збором.
 
26. Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума компенсації, яка виплачується роботодавцем найманому працівнику за використання ним під час здійснення службових обов’язків власного автомобіля, який не перебуває в оренді у працедавця?
Відповідь: Положеннями Кодексу законів про працю, передбачені випадки, коли юридична особа повинна компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд, а саме:
у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість;
у зв’язку з службовими відрядженнями.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Згідно з пп. «г» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або витрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Податкового кодексу України (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).
Таким чином, сума компенсації, яка виплачується роботодавцем найманому працівнику за використання ним під час здійснення службових обов’язків власного автомобіля, який не перебуває в оренді у працедавця є додатковим благом такого працівника і оподатковується податком на доходи фізичних осіб на підставі пп. «г» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
 
27. На поточний банківський рахунок фізичної особи крім пенсії, надходять інші доходи на які банківською установою здійснюється нарахування процентів. Чи підлягають оподаткуванню проценти, нараховані на такі доходи?
Відповідь: Законом України від 4 липня 2014 року № 1588 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів», який набув чинності з 2 серпня 2014 року, внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, в частині оподаткування процентів.
Відповідно до пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом № 1588, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді процентів (крім визначених у пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України).
Згідно з пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається (не оподатковуються) доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги та передбачених законом соціальних виплат. Ознаки таких рахунків визначаються Національним банком України.
З метою удосконалення порядку відкриття банками рахунків клієнтів постановою Правління Національного банку України від 18.08.14 року № 499 «Про внесення зміни до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» главу 6 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України 12.11.03 року № 492, доповнено п. 6.9 такого змісту: «Банк для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок у порядку, визначеному цією главою, або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок».
Враховуючи викладене, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковуються, доходи у вигляді процентів по поточних банківських рахунках, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати, зокрема пенсії, визначені пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України. При цьому для зарахування вказаних виплат банк відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок.
Водночас у разі отримання платником податку на банківський рахунок будь-яких інших доходів, ніж тих, що визначено пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, нараховані проценти по такому рахунку включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються у порядку, визначеному п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України. Це не стосується доходів у вигляді процентів, нарахованих на проценти за окремими поточними банківськими рахунками, зокрема за банківським рахунком, на який здійснюється виплата фізичній особі пенсії.
 
28. Чи продовжується термін подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування третьої та п’ятої групи для новостворених підприємців, якщо 10-ий день з дня державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день?
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 розділу XIV «Спеціальні режими оподаткування» Податкового кодексу України.
Зокрема, зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання , які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої - шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Якщо 10-ий день з дня державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день, то термін подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування третьої та п’ятої групи для новостворених фізичних осіб – підприємців не продовжується.
Слід зазначити, що заява щодо обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням норм пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України не є податковою декларацією (розрахунком).
 
29. Як зазначити у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування місце здійснення діяльності, якщо підприємець здійснює перевезення пасажирів або вантажів по території України ?
Фізична особа – підприємець, яка самостійно виявила бажання здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування, повинна дотримуватись вимог Податкового кодексу України та зазначати у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обов’язкові відомості, у тому числі «Місце провадження господарської діяльності».
У разі здійснення діяльності з перевезення пасажирів або вантажів, у тому числі за межами митної території України, фізична особа – підприємець - платник єдиного податку у рядку 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає: «Перевезення по Україні» та/або «Міжнародні перевезення».
Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Форма та порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 року № 1675.
У заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності.
Свідоцтво платника єдиного податку видається суб’єкту господарювання, який подав до контролюючого органу заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
У свідоцтві платника єдиного податку зазначається, зокрема, місце провадження господарської діяльності.
Отже, фізична особа – підприємець, яка самостійно виявила бажання здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування, повинна дотримуватись вимог статті 298 Податкового кодексу України та зазначати в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обов’язкові відомості, у тому числі «Місце провадження господарської діяльності».
У разі здійснення діяльності з перевезення пасажирів або вантажів, у тому числі за межами митної території України, фізична особа – підприємець - платник єдиного податку у рядку 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає: «Перевезення по Україні» та/або «Міжнародні перевезення».
 
30. Чи може перебувати на спрощеній системі оподаткування фізична особа - підприємець, яка отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю?
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» .
Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
До інших видів правової допомоги відносяться види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи фізична особа - підприємець.
Виходячи з викладеного фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності та обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
 
31. Чи може підприємець перебувати на спрощеній системі оподаткування та здавати в оренду частину нежитлового приміщення до 300 кв. метрів, а іншу частину безоплатно передавати в оренду?
Відповідно до пункту 1 статті320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування.
Підпунктом 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.
Таким чином, фізична особа – підприємець, яка здає в оренду частину нежитлового приміщення (споруди, будівлі) до 300 кв. метрів, а іншу частину нежитлового приміщення (споруди, будівлі) безоплатно передає в оренду (користування), не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
 
32. Як підприємцю – платнику єдиного податку відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування?
Відповідно до пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України відмова від спрощеної системи оподаткування здійснюється в порядку, визначеному підпунктом  298.2.1 - 298.2.3 пункту  298.2 статті  298 Податкового кодексу України.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
Відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України  платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої - третьої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпункту 5 пункту  291.4 статті  291 Податкового кодексу України, платниками єдиного податку першої - третьої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для п’ятої групи, - з першого числа місяця, наступного за звітним кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку п’ятої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті  291.6 статті 291 Податкового кодексу України, - з першого числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
 
33. Оподаткування аліментів
Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє: відповідно до пп..165.1.14 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VI аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, за винятком виплати аліментів нерезидентом незалежно від їх розміру, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника.
Згідно з п.170.11ст.170 розділу IV Податкового кодексу, у разі, якщо джерело виплат будь – яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 Податкового кодексу.
Отже, платник податку, який отримує аліменти від нерезидента зобов’язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок до бюджету за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України (15/17%).
 
34. Який порядок оподаткування доходу ФО  при отриманні товару зі знижкою від ЮО
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості ) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
     Враховуючи вищевикладене, сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.
     Якщо знижка поширюється на будь – якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
 
35. Оподаткування  ПДФО подарунку, отриманого ФО від ЮО
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що згідно із пп. 14.1.54 пп. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України VI дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
     Відповідно до підпункту ”е” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
     Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
     Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 статті 164 Кодексу (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу).
     Водночас, підпунктом 165.1.39 пункту 165.1 статті 165 Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, тобто в 2014 році - 609,0 грн., за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
     Отже, вартість подарунку, отриманого платником податку - фізичною особою від юридичної особи, включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується за ставкою 15 (17)% у джерела виплати, з урахуванням вимог пп.165.1.39 п. 165.1 ст.165 Кодексу.
 
36. Яким чином  оподатковуються  ПДФО доходи, отримані ФО від  іншої ФО
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що згідно пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України.
     Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 Кодексу).
    Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених р.IV ПКУ (пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Кодексу).
     Згідно з п.167.1 ст.167 Кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
     Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
     Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 15% та/або 17% в залежності від розміру бази оподаткування в календарному місяці.
      Звертаємо Вашу увагу, що з 1 січня розпочалась кампанія Декларування доходів громадян, отриманих протягом 2014 року, декларації про майновий стан та доходи громадян подаються до 1 травня 2015 року, за місцем податкової реєстрації, згідно паспортних даних.
       Платники Печерського району звертайтесь до Центру обслуговування платників, що діє за адресою: вул.Лєскова, 4 тел.201-89-04.
 
37. Порядок включення до податкової знижки суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, наданим в іноземній валюті
 При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Нацбанку України, що діє на день сплати таких процентів.
Право на податкову знижку виникає у разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Крім того, відповідно до пп. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки, зокрема, суми витрат, пов'язаних зі сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Пунктом 175.4 ст. 175 Податкового кодексу передбачено, що право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з цією статтею, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років, починаючи з року, в якому:
• об'єкт житлової іпотеки придбавається;
• збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Враховуючи вищезазначене, право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом настає з року, в якому житловий будинок (квартира, кімната) визначено платником податку як основне місце його проживання згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Відповідно до статті 179 Податкового кодексу України декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення.
Також слід зазначити, що ст. 179 Податкового кодексу передбачено, що обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на таких осіб:
опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) - щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;
державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом.
Декларація про майновий стан та доходи громадян подається за місцем податкової реєстрації (згідно паспортних даних).
Платники Печерського району звертайтесь до Центру обслуговування платників, за адресою: вул. Лєскова,4 телефон консультанта модератора:201-89-04.
 
38. Відповідальність за несвоєчасне подання податкової звітності
Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.110.1 ст.110 Податкового кодексу України).
Згідно із п.5 підрозд. 10 Податкового кодексу України штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального контролюючого органу, положень, прямо передбачених Податковим кодексом України, починають застосовувати до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України.
Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
- в розмірі 170 гривень, за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку) зазначені в одному акті;
-  в розмірі 1020 гривень при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів - для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.
 
39. Відповідальність підприємцівза несплату єдиного соціального внеску
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI фізичні особи - підприємці, у т.ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, визначені платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний соціальний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний соціальний внесок.
Єдиний соціальний внесок може бути сплачений у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначали фізичні особи - підприємці, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. Водночас суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, платник ураховує при остаточному розрахунку, який він здійснює за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган фіскальної служби застосовує до платників єдиного внеску штрафні санкції. На суму недоїмки нараховується пеня. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Отже, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску після 20-го числа місяця, наступного за кварталом, до фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, застосовуються штрафні санкції. На суму недоїмки нараховується пеня за кожний день прострочення платежу.
 
40. Документи, які необхідно подати, щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки за оплату  допоміжних репродуктивних технологій
  ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що cтаттею 166 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п.166.3 ст.166 Кодексу. До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (пп.166.3.6 п.166.3 ст.166 Кодексу).
Відповідно до положень частини сьомої ст.281 Цивільного кодексу України, ст.123 Сімейного кодексу України, ст.48 Основ законодавства України про охорону здоров’я та з метою удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.12.2008 № 771 було затверджено Інструкцію про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій, яка визначає порядок та умови застосування методик допоміжних репродуктивних технологій.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 Кодексу).
Згідно із пп.166.2.1 п.166.2 ст.166 Кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Оригінали зазначених у пп.166.2.1 п.166.2 ст.166 Кодексу документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексу (пп.166.2.2 п.166.2 ст.166 Кодексу).
 
41. Алгоритм розрахунку податкової знижки у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу
     ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 Кодексу.
     Згідно із п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
При цьому, п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу.
Відповідно до п. 164.6 ст. 164 Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки в зв’язку з переобладнанням транспортного засобу розраховується наступним чином:
     визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму єдиного соціального внеску та податкової соціальної пільги з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Розділу ІV Кодексу. При цьому інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки;
розраховується сума податку на доходи фізичних осіб на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами в зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, помноженої на ставку податку.
здійснюється порівняння розрахункової суми податку із сумою податку, фактично утриманого із заробітної плати за рік.
У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.     При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 Кодексу сума, що має бути повернута зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
 
42. Порядок подання звітності  та сплати військового збору  у разі зміни СГ протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району
     ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що відповідно до п. 29.2 ст. 29 Бюджетного кодексу України військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.
У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (ст. 45 Бюджетного кодексу).
Згідно з п. 10.13 розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів», у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
Враховуючи викладене вище, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, суб’єкт господарювання до закінчення поточного бюджетного року подає звітність та сплачує військовий збір за попереднім місцезнаходженням.
 
43. Щодо  виникнення  обов’язків із сплати митних платежів
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що обов’язок із сплати митних платежів виникає:
1) у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України;
2) при незаконному переміщенні товарів, що перебувають на території вільної митної зони або на митному складі, - з моменту такого переміщення товарів;
3) у разі вивезення товарів з митної території України:
а) при оформленні товарів відповідно до митного режиму експорту з моменту прийняття органом фіскальної служби митної декларації;
б) при вивезенні товарів за межі митної території України без оформлення митної декларації та при незаконному вивезенні товарів за межі митної території України - з моменту фактичного вивезення товарів за межі митної території України;
в) при невиконанні умов, установлених щодо товарів, які вивозилися за межі митної території України із звільненням від оподаткування вивізним митом, - з моменту, коли ці товари прибули до іншого місця призначення, ніж те, у зв’язку з яким надавалося таке звільнення;
4) після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки орган фіскальної служби самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов’язання.         
Порядок справляння митних платежів регламентується главою 43 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями.
 
44. За якими ставками повинні обкладатися дивіденди в 2015 році?
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів» від 04.07.2014 р № 1588-VII, який вступив в силу 02.08.2014 р., змінено ставку оподаткування дивідендів (п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України викладено в новій редакції).
Оподаткування дивідендів регулює п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу України. Дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з пп. 153.3.7 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
Зазначені доходи остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною у п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу України - 5%.
 
45. Яким чином у формі Податкового розрахунку № 1ДФ відображаються доходи призваних на військову службу співробітників, що нараховані у вигляді середньої заробітної плати?
Згідно з пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України заробітна плата для цілей розділу IV Податкового кодексу України - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 р. № 49, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.02.2014 р. за № 228/25005.
Пунктом 3.6 Порядку № 49 передбачено, що у графі 5 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку № 49.
Відповідно до довідника ознак доходів фізичних осіб доходи, що нараховані у вигляді середньої заробітної плати призваним на військову службу співробітникам за період їх мобілізації, відображаються за ознакою доходу "101".
 
46. Чи оподатковуються доходи, отримані фізичною особою у вигляді електронних грошей WebMoney?
Якщо фізична особа отримує дохід у вигляді електронних грошей (WebMoney, UkrMoney, RBK Money, MoneXy, "Яндекс. Деньги" тощо), об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб у такої фізичної особи виникає у день зарахування коштів на електронний гаманець.
Електронний гаманець - це платіжний додаток платіжної картки, кошти за операціями з яким обліковуються на консолідованому картрахунку емітента і який дає змогу його держателю в межах установленого ліміту виконувати платіж за товари (послуги).
Тобто фізична особа, яка одержує дохід у вигляді електронних грошей, може за допомогою електронного гаманця користуватися ними, зокрема виконувати безготівкові розрахунки. Фактично це гроші, які обертаються не у формі паперових грошей, а через впровадження у сферу розрахунків комп'ютерної технології та сучасної системи зв'язку.
Відповідно до пп. 168.1.3 пп. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами розділу IV Податкового кодексу України окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

Перейти до спискуВерсiя для друку